18 Дек

подскажите стих про снежинку на украинском языке.

подскажите стих про снежинку на украинском языке.

  1. Снжинка та на лодон
    Як серце та вд твого тепла,
    Мен життя за мало для любов,
    Мен любов мало для тепла.
    ___________________________
    Снжинка
    Люта заврюха тебе в мене вкрала,
    Закрутила, завертла, в себе закохала.
    Вона, гарна могутня, людину в мен вбила
    беззахисну снжинку з мене зробила.
    Я лтаю не знаю, чи тебе побачу.
    Якщо спймеш у долон, розтану, заплачу.. .
    Ти глядтимеш на мене, самотню краплину,
    не знатимеш, що це — твоя мила двчина.
    Я лиш гляну в тво оч, бльш мен не треба.
    Хмаринкою стану й полину до неба.
    __________________________________________
    Снжинки

    Пролтають бленьк снжинки

    срблясто на сонц блищать.

    Мамо, мамо, чому я снжинки

    Не умю няк упймать?

    Вже здаться, що нби й спймаю,

    А вдкрию долоню: нема!

    Лиш водичка з долон стка.

    Лиш водичка в долон сама.

    Каже мама здивовано дон:

    — А чи знаш, чому це так ?

    Бо у тебе тепленька долоня,

    А снжок вд тепла розта.

    помислила доня хвилинку,

    Рукавичку надла свою.

    — Мамо, — каже, — тепер я снжинку

    Вже напевно, напевно, зловлю!

  2. Ми в неб народилися,
    Снжиночки мал,
    А нин ми спустилися
    До рдно земл.
    Веселими, грайливими
    Лтам навкруги
    стелем бл килими
    На поле, на луги.
    Хай живиться водицею
    Вся матнка-земля,
    Щоб буйною пшеницею
    Прослалися поля.
    ***

    Ой, летять, летять снжинки
    На будинки, на ялинки,
    На дороги, на поля
    Бла-бла вся земля!

    Снг лапатий, снговй.. .
    Здрастуй, свято Рк Новий!

    Вийшов Дд Мороз з хатинки,
    Зупинивсь бля ялинки,
    Нас чека на снжку
    В србно-блм кожушку.

    У вогнях ялинка ся,
    А Снгуронька спва:
    Люба зимонько-зима!
    Веселш, як ти, нема!
    ***

    Пролтають бленьк снжинки
    срблясто на сонц блищать.
    Мамо, мамо, чому я снжинки
    Не умю няк упймать?

    Вже здаться, що нби й спймаю,
    А вдкрию долоню: нема!
    Лиш водичка з долон стка.
    Лиш водичка в долон сама.

    Каже мама здивовано дон:
    А чи знаш, чому це так ?
    Бо у тебе тепленька долоня,
    А снжок вд тепла розта.

    помислила доня хвилинку,
    Рукавичку надла свою.
    Мамо, каже, тепер я снжинку
    Вже напевно, напевно, зловлю!
    ***

    Тоненьк снжинки
    На мене сдають,
    Мене за ялинку,
    Напевне, вважають.

    Не знають снжинки
    Смшинки тоненьк,
    Що я не ялинка,
    А просто Оленка!


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *